Мови:

Цей сайт створений на основі даних Вікімапії. Вікімапія є відкритим спільним картографічним проектом, який наповнюють добровольці з усього світу. Він містить інформацію про 27666334 об'єктів, кількість яких постійно збільшується. Дізнайтеся більше про Вікімапію та сітігіди.

Почаїв

Поча́їв — місто в Кременецькому районі Тернопільської області. Відоме через Почаївську Лавру. Розташоване 25 км на схід від районного центру Кременця.

Найдавнішу згадку про поселення під назвою Почаїв містить привілей великого князя литовського Казимира Ягайловича, датований 14 січня 1442 р. Цим актом воно було надане кременецькому війтові. 15 січня 1451 р. маєток отримав слуга Васько Стрілець. Пізніше Почаїв потрапив до рук панів Бережецьких, але на початку XVI ст. вони відступили його заможному шляхтичу Василеві Богдановичу Гостському, що походив із містечка Гоща.

Після смерті Василевого сина Ярофія, який наприкінці життя деякий час був луцьким земським суддею, залишені ним володіння успадкувала його вдова Ганна, дочка шляхтича Тихна Козинського. Складовою отриманих нею маєтків була старовинна Успенська церква, яка залишилася, імовірно, від якогось монастиря, що загубився десь у мороці століть, і одиноко стояла на високій горі на околиці Почаєва.

Монастир
14 листопада 1597 р. в присутності свідків Ганна Гостська підписала в Почаєві лист про заснування при цьому храмі чоловічого монастиря, в якому, зокрема, писала, що, маючи у своєму маєтку при селі Почаїв кам'яну церкву Успіня Божої Матері й дбаючи про те, «иж бы уставичная хвала Божия была», вона надумала тут «монастырь збудовати», де мало бути вісім ченців і два дяки православної віри, і надала «для выживеня их» 10 волок (бл. 200 га) поля й шість сімей підданих. Кожного, хто наважиться порушити волю засновниці й завдати її дітищу якоїсь кривди, пані суддина позивала «на страшный справедливый и нелицимирный суд пред маестат Божи ку декретови его святому». 1649 р. поряд із Успенською церквою Федір і Єва Домашевські збудували ще один храм, який освятили в ім'я пресвятої Трійці.

Сайт Лаври: www.pochaev.org.ua/
фото Почаївської Лаври: jallad.io.com.ua/album12585
castles.com.ua/n31n.html

Стаття у Вікіпедії: http://uk.wikipedia.org/wiki/Почаїв

Останні коментарі в місті:

  • Хлібокомбінат, один з місцевих дігерів (гість) написав 1 рік тому:
    частково діючий обьект,є охорона на КПП,цехи,цистерни з борошном,багато хлібовозів "зил-130"і інших марок,дуже якісна і смачна продукція,особливо з чаєм
  • Фабрика господарсько-побутових товарів «Іква», один з місцевих дігерів (гість) написав 1 рік тому:
    був там,рік тому поляки викупили два цехи і шиють там дивани і інше барахло,я з друзями розпустив байки про охорону на обьекті,щоб там не лазила всяка школота,хоча дестрой там і без них великий,є ставок ,який поріс ряскою і очеретом,біля нього часто можна побачити наркоманів,з відкритих цехів є офісна будівля,санітарний корпус,і якийсь ше цех,в північній частині комплексу були ферма,АТП,який поляки перебудували в офісну будівлю,ще є будівля з працюючим млином,на заході КПП,склади,виробничі цехи,на сході сторожка з башнею,винесли все,навіть чорний метал,дестрой ,смердить лайном,часом можна побачити бомжів,хабару немає,але полазити можна
  • Свято-Успенська Почаївська Лавра, Bogdan22a написав 1 рік тому:
    Гарне місце
  • Свято-Успенська Почаївська Лавра, ursusUA написав 5 років тому:
    Православний чоловічий монастир у Почаєві (Тернопільська область) зі статусом лаври. За легендою, монастир заснували ченці Києво-Печерського монастиря, які втекли від нападу татар в 1240 році. Вперше згадується в документах в 1527 році. У 1597 р. шляхтянка А. Гойська подарувала монастиреві чудотворну ікону Матері Божої, що її привіз на Волинь у 1559 році грецький митрополит Неофіт. Розквіт монастиря пов'язаний з діяльністю ігумена Йова Заліза (1602-1651 роки) який преобразив обитель - він ввів тут общинножиття монахів, оточив обитель огородою, побудував сім храмів, створив типографію для захисту Православ'я. У 1675 році завдяки цій іконі турки відступили від монастир. З 1713 до 1832 року Почаївський монастир був греко-католицьким, належав до Василіянського Чину. Саме у той час монастир був найбільше розбудований, зокрема тоді був збудований головний храм Лаври — Святоуспенський. В загальних рисах проект собору підготував Г. Гофман — архітектор другої половини XVIII століття, родом із Сілезії, представник епохи бароко. Тому його вважали автором. Усю подальшу роботу з будівництва храму здійснювали львівські зодчі та скульптори — брати Петро (помер близько 1780 року) та Матвій (близько 1720 — близько 1800 роки) Полейовські. Брав участь і український архітектор Франциск Ксаверій Кульчицький, котрий, крім того, збудував протягом 1771—1783 років у лаврі трапезну і сформував під Успенським собором терасу з парапетом. Головний фасад за католицькою традицією прикрашають дві вежі під кутом 45° до головної осі, що підкреслює всефасадність собору — характерну рису українських церков. Загалом композиція з однією центральною банею на восьмерику і двома бічними вежами співзвучна кращим зразкам козацького бароко — соборам Троїцького монастиря в Чернігові та Мгарського монастиря біля Лубен на Полтавщині. З 1730 року діяла Почаївська друкарня, з якої вийшло 187 книжок, серед яких «Богогласник» (1790-91) — найбільша збірка духовних кантів. 25 жовтня 1831 року монастир був повернений у відання православного духовенства, і тут розмістилася кафедра Волинської єпархії. У 1833 році обитель отримала статус лаври з присвоєнням четвертого місця в числі існуючих в Російській імперії. При цьому в синодальний період священноархімандритами Почаївської Лаври являлися Волинські (1840-1860-х роках - Варшавські) архієреї. На початку 1840-х років Лавра була також місцеперебуванням Острожського вікарія.
Почаїв на карті.

Останні фотографії міста:

більше фотографій...