Мови:

Цей сайт створений на основі даних Вікімапії. Вікімапія є відкритим спільним картографічним проектом, який наповнюють добровольці з усього світу. Він містить інформацію про 32058364 об'єктів, кількість яких постійно збільшується. Дізнайтеся більше про Вікімапію та сітігіди.

Останні коментарі міста Почаїв:

  • Хлібокомбінат, один з місцевих дігерів (гість) написав 8 років тому:
    частково діючий обьект,є охорона на КПП,цехи,цистерни з борошном,багато хлібовозів "зил-130"і інших марок,дуже якісна і смачна продукція,особливо з чаєм
  • Фабрика господарсько-побутових товарів «Іква», один з місцевих дігерів (гість) написав 8 років тому:
    був там,рік тому поляки викупили два цехи і шиють там дивани і інше барахло,я з друзями розпустив байки про охорону на обьекті,щоб там не лазила всяка школота,хоча дестрой там і без них великий,є ставок ,який поріс ряскою і очеретом,біля нього часто можна побачити наркоманів,з відкритих цехів є офісна будівля,санітарний корпус,і якийсь ше цех,в північній частині комплексу були ферма,АТП,який поляки перебудували в офісну будівлю,ще є будівля з працюючим млином,на заході КПП,склади,виробничі цехи,на сході сторожка з башнею,винесли все,навіть чорний метал,дестрой ,смердить лайном,часом можна побачити бомжів,хабару немає,але полазити можна
  • Свято-Успенська Почаївська Лавра, Bogdan22a написав 8 років тому:
    Гарне місце
  • Свято-Успенська Почаївська Лавра, ursusUA написав 12 років тому:
    Православний чоловічий монастир у Почаєві (Тернопільська область) зі статусом лаври. За легендою, монастир заснували ченці Києво-Печерського монастиря, які втекли від нападу татар в 1240 році. Вперше згадується в документах в 1527 році. У 1597 р. шляхтянка А. Гойська подарувала монастиреві чудотворну ікону Матері Божої, що її привіз на Волинь у 1559 році грецький митрополит Неофіт. Розквіт монастиря пов'язаний з діяльністю ігумена Йова Заліза (1602-1651 роки) який преобразив обитель - він ввів тут общинножиття монахів, оточив обитель огородою, побудував сім храмів, створив типографію для захисту Православ'я. У 1675 році завдяки цій іконі турки відступили від монастир. З 1713 до 1832 року Почаївський монастир був греко-католицьким, належав до Василіянського Чину. Саме у той час монастир був найбільше розбудований, зокрема тоді був збудований головний храм Лаври — Святоуспенський. В загальних рисах проект собору підготував Г. Гофман — архітектор другої половини XVIII століття, родом із Сілезії, представник епохи бароко. Тому його вважали автором. Усю подальшу роботу з будівництва храму здійснювали львівські зодчі та скульптори — брати Петро (помер близько 1780 року) та Матвій (близько 1720 — близько 1800 роки) Полейовські. Брав участь і український архітектор Франциск Ксаверій Кульчицький, котрий, крім того, збудував протягом 1771—1783 років у лаврі трапезну і сформував під Успенським собором терасу з парапетом. Головний фасад за католицькою традицією прикрашають дві вежі під кутом 45° до головної осі, що підкреслює всефасадність собору — характерну рису українських церков. Загалом композиція з однією центральною банею на восьмерику і двома бічними вежами співзвучна кращим зразкам козацького бароко — соборам Троїцького монастиря в Чернігові та Мгарського монастиря біля Лубен на Полтавщині. З 1730 року діяла Почаївська друкарня, з якої вийшло 187 книжок, серед яких «Богогласник» (1790-91) — найбільша збірка духовних кантів. 25 жовтня 1831 року монастир був повернений у відання православного духовенства, і тут розмістилася кафедра Волинської єпархії. У 1833 році обитель отримала статус лаври з присвоєнням четвертого місця в числі існуючих в Російській імперії. При цьому в синодальний період священноархімандритами Почаївської Лаври являлися Волинські (1840-1860-х роках - Варшавські) архієреї. На початку 1840-х років Лавра була також місцеперебуванням Острожського вікарія.